Вулиця в Дарницькому районі міста Києва, житловий масив Бортничі. Пролягає від тупика до вулиці Коцюбинського.
Прилучаються проїзд без назви до вулиці Євгенія Харченка, вулиці Дружби, Нектарна, Лютнева, Трипільська, Медоносна, Кирила Осьмака,
Вуликова, Енгельса, Пасічна, Челюскінців та Луговий провулок.
Сучасна назва на честь німецького поета, мислителя, найвидатнішого представника просвітництва у Німеччині Йоганна Вольфганга Ґете.
Рішення Київської міської ради II сесія IX скликання від 27.10.2022 № 5542/5583 «Про найменування вулиці Карла Маркса у Дарницькому районі міста Києва» // Офіційний сайт Київської міської ради. – 2022. – Режим доступу : https://kmr.gov.ua/sites/default/files/5542-5583.pdf
Йоганн Вольфганг Ґете (1749-1832) –німецький поет, мислитель, найвидатніший представник просвітництва у Німеччині.
Він народився 28 серпня 1749 році в заможній родині юриста Йоганна Каспара. Під керівництвом домашніх учителів майбутній поет опанував грецьку, латинську, французьку, англійську та італійську мови. Змалку навчився грати на клавесині й віолончелі, малювати, фехтувати, їздити верхи, танцювати, добре орієнтувався у всесвітній історії та історії мистецтва.
У 16 років Ґете вступив на юридичний факультет Лейпцизького університету. Здобув юридичну освіту в Страсбурзькому університеті, опановував літературу, медицину. Однак головним покликанням Ґете була література. З ранніх літ він вивчав фольклор і захоплювався пізнанням природи. Він уважав, що мистецтво має наблизитися до природи, а людина повинна вчитися в природи мудрості й гармонії. Ґете пропагує ідею «природної людини», виступає за прогресивні зміни у суспільстві, стає учасником «Бурі і натиску».
Перший успіх Гете принесла п’єса «Гец фон Берлихинген», опублікована в 1773 році в друкарні його друга Мірка. П’єса тут же вивела молодого поета в лідери «Бурі і натиску» і зробила його загальнонаціональної знаменитістю.
1775 р. Ґете приїхав у м. Веймар на запрошення герцога Карла Августа Веймарського. Герцогу було 18 років, Ґете — 26. Митець став радником і товаришем юного герцога, але водночас виконував й важливі громадські доручення — був міністром шляхів і військовим міністром. У Веймарі Ґете створив багато поетичних шедеврів, у тому числі й «Нічну пісню подорожнього» та заснував Національний театр, що працює до сьогодні.
Ґете був не тільки визначним митцем, а й науковцем. Він серйозно цікавився різними науковими галузями — геологією, біологією, мінералогією. Він досліджує рослинний і тваринний світи, займається анатомією, глибоко вивчає історію Крім того, його інтереси сягали й філософії. Він намагався дати пояснення вічним питанням людського буття: що таке природа, як пов’язані людина та довколишній світ, у чому полягає сенс життя особистості тощо. Усі ці проблеми знайшли відображення в його безсмертних творах — віршах, п’єсах, романах. Він уважав, що мистецтво має відкрити людині й людству смисл життя, спонукати до пошуку прекрасного в собі й у світі. Природа стала провідною темою у творчості Ґете.
А ось всесвітню славу приніс опублікований роман в листах «Страждання юного Вертера». Успіх роману був настільки приголомшливим, що по Німеччині та іншим країнам (книга розійшлася множинним тиражем за кордоном) прокотилася хвиля самогубств. Таким чином сентиментальна молодь наслідувала герою.
Деякий час Ґете займав високі державні посади. Усього за своє життя поет написав 1600 ліричних творів.
У доробку німецького письменника всесвітньовідомі твори: роман «Страждання юного Вертера» (1774), поема «Герман і Доротея» (1797), трагедія «Фауст» (1772-1831). «Фауст» — твір, над яким автор працював протягом усього життя.
У 1827 році Ґете був обраний почесним членом Ради Харківського університету.
Перший переспів Гете українською мовою зробив Петро Гулак-Артемовський — балада «Рибалка» (1827), а перший повний переклад «Фауста» українською мовою зробив Микола Лукаш. Перекладам Ґете українською присвячено розвідку Володимира Дорошенка «Ґете в українських перекладах, переспівах та наслідуваннях» (1932 р.).
