Вулиця в Дарницькому районі міста Києва, місцевість Нова Дарниця. Пролягає від Сімферопольської вулиці до Бориспільської вулиці.
Вулиця виникла не пізніше 1909 року під назвою Пантелеймонівська; у першій чверті XX століття отримала назву вулиця Фрунзе, на честь радянського військового діяча Михайла Фрунзе. У 1941–1943 роках — вулиця Глібова, на честь українського письменника Леоніда Глібова. У 1955-2019 роках отримала назву вулиця Сормовська, на честь Сормова — історичного району Нижнього Новгорода в Росії.
Сучасна назва на честь великого кримськотатарського та тюркського просвітителя, письменника, педагога, культурного та громадсько-політичного діяча Ісмаїла Гаспринського – з 2022 року.
Прилучаються вулиці Юрія Пасхаліна, Ялтинська і Севастопольська.
Рішення Київської міської ради II сесія IX скликання від 08.09.2022 № 5417/5458 «Про найменування вулиці у Дарницькому районі міста Києва» // Офіційний сайт Київської міської ради. – 2022. – Режим доступу : https://kmr.gov.ua/sites/default/files/5417-5458.pdf
Ісмаїл Гаспринський (крим. İsmail Gasprinskiy, араб. اسماعيل گسپرينسكى); 8 (20) березня 1851, с. Улу-Сала, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія — 11 вересня (24 вересня) 1914, Бахчисарай, Таврійська губернія, Російська імперія) — видатний кримськотатарський та тюркський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч, модернізатор традиційної культури кримських татар. Один із засновників громадсько-просвітницького руху народів ісламського Сходу, джадидизму.
Народився 8 березня 1851 року у селі Улу-Сала Ялтинського повіту Таврійської губернії у родині офіцера російської армії Мустафи Алі оглу Гаспринського. 19 квітня 1854 року родину Гаспринських було затверджено у спадковому дворянському стані. Пізніше родина перебралася до Бахчисараю.
Ісмаїл Гаспринський вніс вагомий внесок в теорію і практику педагогіки заснуванням новометодичної школи,розробивши систему реформування початкової ісламської освіти, надавши їй більш світського характеру.Особисто написав та видав серію перших національних підручників, учбових посібників, впровадив в шкільне життя звукового методу навчання.
Письменницький талант Ісмаїла Гаспринського, розкрився в останній чверті XIX ст., зробив його патріархом нової кримськотатарської літератури. Його перу належать повість «Африканські листи», написаний в епістолярному жанрі роман «Листи Молли Аббаса Франсові», історичне оповідання «Арслан киз» («Дівчина-левиця»), містична новела «Лихо Сходу», «Френкистан мектуплери» («Французські листи»), «Кунь догъды» («Сонце зійшло») та інші художні твори. Пізніше Гаспринський розкривається в жанрі політичної есеїстки. В цілому творча спадщина просвітника налічує десятки літературних творів і тисячі публіцистичних праць.
Активно займається Ісмаїл Гаспринський і науковою працею, зокрема у сферах історії, етнографії та писемної культури свого народу. В 1887 р. він входить до науково-краєзнавчої організації Криму-Таврійської губернської наукової архівної комісії, за членства в якій виконав значну роботу з пошуку й вивчення літературних пам’яток середньовічного мусульманського Криму.
Проте основні свої зусилля протягом усього життя спрямовував на випуск періодичних видань кримськотатарською мовою.
Був номінантом на Нобелівську премію миру (1910), його кандидатуру висунув французький журнал «Revue du monde musulman» за соціально-політичну та культурно-просвітницьку діяльність.
Його ім’ям названі республіканська кримськотатарська бібліотека (Сімферополь).
