Вулиця в Дарницькому районі міста Києва, у межах села Осокорки. Пролягає від ріки Дніпро до вулиці Маслівка. Прилучаються вулиці: Зарічна, 40-ва Садова, 41-ша Садова, 42-га Садова, 43-тя Садова, 45-та Садова, 46-та Садова, 47-ма Садова. Виникла в першій половині XX століття під назвою Бессарабська вулиця (вулиця Бессарабка). 1982 року отримала назву Малоземельська (Малоземельна), на честь Малої землі — плацдарму поблизу Новоросійська.
Упродовж 10 серпня –10 жовтня 2018 року відбувалося громадське обговорення проєкту перейменування вулиці.
Сучасна назва на честь видатного київського живописця та гравера XVIII століття, іконописця, ієромонаха Києво-Печерської лаври Алімпія Галика – з 2021 року.
Обговорення щодо перейменування вулиці Малоземельної у Дарницькому районі на вулицю Алімпія Галика (Завершено. Так: 213. Ні: 23) // Київська міська державна адміністрація. Громадське обговорення проектів нормативно-правових актів. – 2018. – 11 жовтня. [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Рішення Київської міської ради від 4 листопада 2021 року № 3124/3165 «Про перейменування вулиці в Дарницькому районі міста Києва» [Архівовано з першоджерела 2 січня 2022.] // Офіційний сайт Київської міської ради. – 2020. – Режим доступу : https://kmr.gov.ua/uk/content/rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-5004
Ієромонах Алімпій, або Аліпій (у миру Яків Галик, 1685-1763) – київський живописець, іконописець, гравер, ієромонах Києво-Печерської лаври. Алімпій, або Аліпій, (Галик) народився у Богуславі на Київщині, в дитинстві любив розглядати ікони та картини, які продавалися на місцевих базарах, і сам намагався малювати портрети на дошці вугіллячками. Перші уроки малювання отримував у дяка Покровської церкви.
У 1744-1755 рр. ієромонах Аліпій був керівником Лаврської іконописної майстерні. У 1744 р. упав з риштовання біля Троїцької брами й пошкодив собі ноги. У 1755 р. о. Аліпій скаржився архімандриту Лаври на погіршення зору й попросив звільнити з посади керівника Лаврської майстерні й дозволити оселитися на Дальніх печерах. 17 серпня 1755 року архімандрит Лука дозволив ієромонаху Аліпію-іконописцю підвизатися на Дальніх печерах, але той мав запропонувати кандидатуру на своє місце.
Він писав ікони, портрети сучасників. Виконав написання ікон для іконостасів та настінні розписи церков у Китаєві, Пирогові, Осокорках, Голосієві, с. Пакуль (нині село Чернігівського району Чернігівської обл.).
Ієромонах Аліпій брав участь у розписах Успенського собору Києво-Печерської лаври (1724-1731), де створив галерею портретів історичних та тогочасних світських і духовних осіб. У Національному художньому музеї України збеігається портрет свт. Димитрія Ростовського, написаний прп. Аліпієм (Галиком).
У 1754 написав ікони для церкви у фортеці святої Єлизавети (нині Кропивницький), 1759 р. – «страсні» ікони для Кирилівського монастиря в Києві. Автор малюнків у лаврських «кужбушках», срібної оправи Євангелія (1749) та Чаші (1763). У «кужбушках» (альбомах малюнків і гравюр) Лаврської іконописної майстерні збереглися ескізи, портрети, гравюри майстра (лики Іісуса Христа, Богородиці, святої Варвари та ін.). Алімпієві також приписується виконання ряду композицій у настінному розписі Троїцької Надбрамної церкви Києво-Печерської лаври.
Враховуючи великі заслуги ієромонаха Аліпія-іконописця, Собор Києво-Печерської лаври ще за його життя ухвалив: «Після закінчення його життя тіло в Лаврі святій великої Лаврської соборної церкви поховано бути повинно».
Помер о. Аліпій (Галик) у травні 1768 р. Поховано його було в Києві в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.
