Вулиця в Дарницькому районі міста Києва, місцевості Червоний хутір, Харківський масив. Пролягає від Борової і Славгородської вулиць до вулиці Архітектора Вербицького.
Прилучаються Ташкентська вулиця, Харківське шосе, вулиці Горлівська і Кам’янська.
Вулиця виникла в першій половині XX століття під назвою Мостова. 1955 року перейменована на Кронштадтську, на честь порту на острові Котлін у Балтійському морі, міста-фортеці — Кронштадт (Росія).
27 жовтня 2022 року перейменовано на честь депутата Горлівської міської ради Донецької області від ВО «Батьківщина», що захищав честь українського прапора над Горлівкою під час російсько-української війни та був по-звірячому закатований російськими окупантами Володимира Рибака.
Рішення Київської міської ради II сесія IX скликання від 27.10.2022 № 5543/5584 «Про найменування вулиці Кронштадтської у Дарницькому районі міста Києва» // Офіційний сайт Київської міської ради. – 2022. – Режим доступу : https://kmr.gov.ua/uk/content/rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-7299
Рибак Володимир Іванович (30. 11. 1971, м. Горлівка Донецької обл. — 17—18. 04. 2014, м. Слов’янськ, Донецької обл., похований 24. 04. 2014 у рідному місті) — громадсько-політичний діяч. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 94/2015 від 20 лютого 2015 року Володимиру Рибаку було надано звання Героя України з відзначенням орденом “Золота Зірка” (посмертно).
Володимир Рибак народився в місті Горлівка Донецької області. Після закінчення місцевої школи, продовжив навчання у Горлівському автотранспортному технікумі. В 1991 році закінчив його, здобувши спеціальність «Експлуатація автомобільного транспорту» з присвоєнням кваліфікації технік-експлуатаційник. Далі було навчання в Автомобільно-дорожньому інституті Донецького національного технічного університету. Після закінчення ВУЗу чоловік розпочав свій трудовий шлях у Горлівському ГУ УМВС України в Донецькій області, де у відділі карного розшуку, пропрацював до 2009 року. Поступивши на заочну форму навчання на факультеті «Правознавство», протягом 2000-2002 років Володимир освоював нову для нього спеціальність «Комерційне та трудове право». Після успішного завершення навчання, чоловік став кваліфікованим юристом. З 2009 року Володимир Рибак розпочав свою активну політичну діяльність – став членом політичної партії ВО «Батьківщина», а вже наступного 2010 року його було обрано головою Горлівської міської організації партії та в листопаді він став депутатом Горлівської міської ради. У 2012 році під час парламентських перегонів Володимира Рибака висунули кандидатом в народні депутати України від виборчого округу № 52. В підсумковому списку результатів голосування чоловік зайняв 4-е місце серед багатьох інших кандидатів.
Мав проєвропейські та проукраїнські позиції. Регулярно був учасником мирних патріотичних заходів. У лютому 2014 брав участь у Революції гідності на Майдані Незалежності в Києві. Весною того ж року став на чолі антисепаратистського руху та закликав до єдності України. 17 квітня 2014, у день захоплення Горлівки проросійськими бойовиками «Біса», під час мітингу намагався зняти з будівлі міської ради прапор т. зв. Донецької народної республіки та встановити Державний прапор України. Того ж дня за наказом співробітника російської військової розвідки І. Безлера був викрадений представниками самопроголошеної горлівської міліції та перевезений у Слов’янськ, де його закатували бойовики під керівництвом співробітника органів ФСБ РФ І. Гіркіна. 18 квітня тіло Володимира Рибака було знайдено в р. Казенний Торець поблизу Слов’янська разом із тілом київського студента Юрія Поправки. За висновками криміналістів, причина смерті — комбінована травма тіла внаслідок тортур, утоплення ще живого непритомного потерпілого. У квітні 2015 на фасаді будівлі Слов’янського міського відділу Служби безпеки України, де в підвалі під час окупації міста був закатований Володимир Рибак, встановлено меморіальну дошку. Його ім’я та портрет викарбувані на меморіалі Героїв Небесної сотні в Києві на вулиці Інститутська.
