Вулиця Опанаса Сластіона

Вулиця Опанаса Сластіона — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від вулиці Коцюбинського до Заплавної вулиці.

Прилучаються вулиця Йоганна  Вольфганга Ґете та провулок  Богдана-Ігоря Антонича.

Виникла в 1930-х роках, до 2022 року мала назву Енгельса.

Сучасна назва з 2022 року – на честь архітектора та художника Опанаса Сластіона.

Рішення Київської міської ради II сесія IX скликання від 08.12.2022 «Про найменування вулиці    у Дарницькому районі міста Києва» // Офіційний сайт Київської міської ради. – 2022. –  – Режим доступу : https://kmr.gov.ua/uk/content/vitaliy-klychko-kyyivrada-derusyfikuvala-shche-32-vulyci-stolyci-zokrema-pereymenuvala

Опанас Георгійович Сластіон (2 січня (14 січня) 1855, м. Бердянську, Таврійської губернії (нині Запорізька область) — 24 вересня 1933, м.  Миргород) — український маляр і графік романтично-народницького напряму, етнограф, архітектор і педагог, засновник Миргородського краєзнавчого музею.  

Опанас Георгійович Сластьон народився 14 січня 1855 р. в м. Бердянську Таврійської губернії (нині Запорізька область). Його батько, Георгій Дмитрович, був іконописцем родом з кріпаків м. Золотоноші (нині Черкаської області). Після народження Опанаса родина Сластьонів переїхала до Ногайська Бердичівського повіту. Опанас Сластьон навчався малювати спочатку в батька, а потім у художника Постемського.

У 1872 р. Георгій Сластьон, вбачаючи прихильність сина до малярства, перевіз його до м. Петербурга. Протягом 1874-1882 рр. був вільним слухачем Петербурзької Академії мистецтв. Його вчителем був знаний художник і педагог П. Чистяков. У 1877 р. Опанас  Сластьон був нагороджений срібною медаллю.

Після закінчення Академії мистецтв, Опанас Сластьон подорожував Україною, писав численні живописні та графічні етюди пейзажного характеру, робив начерки селянських типажів у характерному для певної місцевості вбранні, змальовував пам’ятники давньої української культури, речі селянського побуту, деталі архітектурних споруд чи прикметні зразки народного різьблення по дереву.

У 1875-1928 рр. художник створив галерею портретів українських кобзарів. У 1875-1876 рр. Опанас Сластьон написав ранні портрети кобзарів Лівобережжя: Петра Неховайзуба, Трихона Магадина, Дмитра Скорика та ін.

У 1883-1885 рр. Опанас Сластьон створив серію ілюстрацій до поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» (1885). Наклад видання становив 7200 примірників.

У 1887 р. художник влаштувався на постійну роботу класним художником з проєктування обмундирування військ в інтендантське управління при Технічному комітеті Воєнного Міністерства.

У 1895 р. Опанас Сластьон видав літографований історичний альбом «Старовина українська і запорізька». Наклад альбому кількістю 480 примірників зберігався у підвалах друкарні Рашкова на першій лінії Васильківського острова в м. Петербурзі, був втрачений восени 1900 р. під час повені в м. Петербурзі. Залишився лише авторський примірник альбому, який у 1930 р. Опанас Сластьон передав Українській картинній галереї у м. Харкові. У роки Другої світової війни видання було розпорошене й нині збереглося 16 аркушів.

У 1897 р. вийшла книга Д. Мордовця «Козаки і море» з ілюстраціями О. Сластьона.

Навесні 1900 р. художник переїхав до м. Миргорода Полтавської області.

За політичні карикатури на теми революції 1905-1907 рр. Опанаса Сластьона було взято під нагляд.

У 1917-1919 рр. за проєктами О. Сластьона на території Миргородського курорту були зведені в українському стилі водолікарня, клуб-їдальня, грязелікарня.

У квітні 1920 р. на основі етнографічного та художнього матеріалу, зібраного комісією при Народному відділі освіти, за ініціативи О. Сластьона в м. Миргороді Полтавської області було створено «Науковий і художньо-промисловий музей», в якому спочатку нараховувалося близько 600 експонатів. Згодом художник передав у музей частину власних, зібраних протягом тривалих років життя експонатів – картин, музичних інструментів, етнографічних знахідок. Спочатку директором музею був Опанас Сластьон.

Тривалий час він працював викладачем малювання в Миргородському керамічному технікумі. Проте з 1 жовтня 1928 р. у зв’язку зі станом здоров’я був виведений з постійного штату викладачів.

На замовлення Всеукраїнської академії наук художник написав спогади про композитора Миколу Лисенка, надіслав історичні пісні «Українські народні думи», на замовлення харківського видавництва «Рух» написав спогади про життя та діяльність художника Порфирія Мартиновича.

Найвідоміші картини Опанаса Сластіона – «Цегельний завод» (кінець 1880-х років), «Проводи на Січ» (1898), «На жнивах» (1899), Волинь, «Миргород» (1901), «Весна» (1904). Також створив ілюстрації до поеми «Гайдамаки» Тараса Шевченка (1883-1885), літографії до альбому «Старовина українська і запорізька» (середина 1890-х, не збереглися), галерею портретів українських кобзарів (1875-1928).

Помер Опанас Сластьон 24 вересня 1933 р. у м. Миргороді Полтавської області.

Відкриття виставки картин «Безмежність» митців художньої студії Марини Примук в бібліотеці ім. Миколи Руденка

У бібліотеці ім. Миколи Руденка відкрила свої двері літня виставка «Безмежність», яка стала справжнім святом творчості та натхнення. Разом із художницею Марина Примук свої роботи представили її талановиті вихованці – діти й дорослі. Кожна картина, створена їхніми руками, розповідає власну

Літературна година «Невтомний шукач казкових історій» в бібліотеці ім. Миколи Руденка 

В межах Проєкту «Маловідомі. Яскраві. Талановиті» в бібліотеці відбулась літературна година «Невтомний шукач казкових історій».  Від провідного редактора Тетяни Стасюк  присутні дізналися про життєвий та творчій шлях українського поета, драматурга, прозаїка та перекладача  Вадима Григоровича Бойко. На заході лунали вірші талановитого

Презентація поетичної збірки поетеси Жанни Шевченко-Титаренко «Так хочу»

Сьогодні в бібліотеці ім. Миколи Руденка відбулась презентація нової поетичної збірки молодої української поетеси Жанни Шевченко-Титаренко «Так хочу». Дарничанам панна Жанна відома як невтомна волонтерка, журналістка, громадська діячка та авторка книги спогадів «Епізоди Майдану», що відображують події її перебування у

Духовно-просвітницька година «Від протесту до світової релігії: як протестантизм змінив релігійний образ світу»

Про протестантизм – один із найпоширеніших напрямів у християнстві, що відокремився від католицтва в період Реформації у XVI столітті, йшлося в ході духовно-просвітницької години «Від протесту до світової релігії: як протестантизм змінив релігійний образ світу» в межах загальносистемного проєкту «Бібліотека

Надішліть нам повідомлення