Вулиця в Дарницькому районі міста Києва, житловий масив Осокорки. Пролягає від вулиці Бориса Гмирі до проспекту Петра Григоренка. Вулиця виникла на початку 1990-х років під проектною назвою Верхня. Сучасна назва на честь українського оперного співака Михайла Гришка — з 1993 року. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 13 липня 1993 року № 96/737«Про найменування нових вулиць на масиві Осокорки-Позняки Харківського району м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 140, арк. 41–44. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.
Михайло Степанович Гришко (14 [27] лютого 1901, Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія — 3 червня 1973, Київ) — український оперний співак (баритон), народний артист УРСР (з 1940 року), народний артист СРСР (з 1950 року), лауреат Сталінської премії. Виконавець головних ролей в операх «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Євгеній Онєгін», «Мазепа» П. Чайковського, «Царева наречена» Миколи Римського-Корсакова, «Князь Ігор» Олександра Бородіна, «Ріголетто», «Бал-маскарад» Джузеппе Верді, «Тоска» Джакомо Пуччіні. У концертах виконував твори Миколи Лисенка («Реве та стогне Дніпр широкий», «У гаю, гаю вітру немає», «Буває, іноді старий», «Учітеся, брати мої», «Мені однаково», «Минають дні»), Кирила Стеценка («Ой, літа орел»), Якова Степового(«Три шляхи», «Із-за гаю сонце сходить»), Остапа Нижанківського («Минули літа молодії»), Левка Ревуцького («Думи мої, думи»), Заремба Владислава Заремби(«Над Дніпровою сагою»), О. Сичова («Не женися на багатій», «Тяжко-важко в світі жити») на слова Шевченка. У репертуарі були романси, українські і російські народні пісні. Знявся у фільмі «Щит Джургая» (1944), зіграв султана в кінокартині «Запорожець за Дунаєм» (1953).
