Вулиця Драгоманова

Вулиця в Дарницькому районі міста Києва, житловий масив Позняки. Пролягає від Здолбунівської вулиці до проспекту Петра Григоренка. Прилучаються вулиці Олени Пчілки, Анни Ахматової та Олександра Кошиця. Вулиця виникла в 1980-х роках під назвою Нова. Сучасна назва на честь українського публіциста, історика, філософа і громадського діяча Михайла Драгоманова — з 1989 року. Забудова з 1989 року. До 1957 року ім’ям Михайла Драгоманова називалася вулиця і провулок на Воскресенській слобідці (ліквідовані в зв’язку зі знесенням старої забудови).

Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 17 травня 1989 року № 440 «Про найменування нових вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3630, арк. 251, 252. Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.

Михайло Петрович Драгоманов (або Драгоманів; використовував псевдоніми Толмачев, Українець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М. Гордієнко, П. Петрик,Чудак, М. Т—ов та ін.; 6 (18) вересня 1841, м. Гадяч, Полтавщина —20 червня (2 липня) 1895, м. Софія) – український публіцист, історик, філософ, економіст, фольклорист, літературознавець, громадський діяч, представник відомого роду українських громадських і культурних діячів Драгоманових. Один із організаторів «Старої громади» у Києві. Доцент Київського університету (1864–1875). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876–1889). Професор Вищої школи у Софії (зараз — Софійський університет) (1889–1895). Визначний ідеолог українців-автономістів. Автор наукових і літературно-критичних праць: «Література російська, великоруська, українська і галицька», «Листи на Наддніпрянську Україну», «Святкування роковин Шевченка в „руському обществі“», «Війна з пам’яттю про Шевченка», «Т. Шевченко в чужій хаті його імені», «Шевченко, українофіли і соціалізм», «Историческая Польша и великорусская демократия», «Чудацькі думки про українську національну справу», «Листи на Наддніпрянську Україну»; «Автобіографічної замітки» та «Добавлення» до неї; мемуарів «Австро-руські спомини. 1867—1877»; «Исторические песни малорусского народа» (у співавторстві з В.Антоновичем), «Малорусские народныя предания и рассказы», «Нові українські пісні про громадські справи: 1764—1880», «Політичні пісні українського народу 18-19 ст.» та інших.

Поетична година «Василь Стус…«Земле рідна! Тобі одній я волів би служить до скону» в бібліотеці ім. Ю. Смолича

До Всесвітнього дня поезії в бібліотеці відбулася поетична година «Василь Стус…«Земле рідна! Тобі одній я волів би служить до скону». Під час заходу присутні дізналися про трагічну долю українського поета-шістдесятника,  одного із найактивніших представників українського дисидентського руху,  який зазнав репресій

Інформаційна  година «Королеви смаколиків» в бібліотеці ім. Миколи Руденка

В межах проєкту «Невідомі. Яскраві. Талановиті» в бібліотеці відбулася інформаційна  година «Королеви смаколиків». Від провідного редактора Тетяни Стасюк присутні дізналися про життєві та творчі шляхи галицьких інтелігенток:  власниці першой української фабрики цукерок та помадок  «Фортуна нова» — Клементини Сичинської-Авдивкович-Глинської та

Літературна година «Крила творчості Володимира Самійленка» бібліотеки  №133

В межах бібліотечного проєкту «Звитяжці слова» до 160-річчя від дня народження самобутнього поета-лірика, сатирика, перекладача, фейлетоніста і драматурга, автора цікавих статей про культуру рідної мови – Володимира Івановича Самійленка відбулася літературна година «Крила творчості Володимира Самійленка». Ім’я Володимира Самійленка лише

Психологічний тренінг «Руйнівна сила образи»

Образа – це складне та дуже неприємне почуття, яке знайоме нам з дитинства. Найчастіше образа на людину зокрема або на життя взагалі пов’язана з нашими невиправданими очікуваннями. Образи дуже рідко забуваються, вони накопичуються, розростаються, отруюють наше життя та роблять нас

Надішліть нам повідомлення