Ландшафтний заказник місцевого значення «Червонохуторські озера» оголошено рішенням Київської міської ради № 15/8185 від 6 лютого 2020 р. Являє собою територію озер Велике, Блакитне і Рибальське та їхню прибережну захисну смугу у регіональному ландшафтному парку «Партизанська Слава» в Дарницькому районі, загальною площею близько 12 га.
Згідно з біогеографічним районуванням України територія РЛП «Партизанська слава» розташована Низовинно-придніпровському районі Лівобережно-придніпровського округу Лівобережно-придніпровсько Середньоросійської підпровінції Східно-Європейської провінції Лісостепової підзони Неморально-лісової зони (Удра, 1997). Територія парку знаходиться на межі Лівобережного Полісся та Лісостепу. Вона характеризується поширенням цінних старовікових дубовососнових та соснових (культури) лісів, в меншій мірі лук та малих водотоків.
Територія парку «Партизанська слава» розміщена на лівому березі Дніпра в межах високої заплави. Рельєф території плоскорівнинний, з абсолютними висотами від 101 до 117 м. Амплітуда висот становить 6 м. При цьому поверхня парку загалом має увігнутий вигляд: периферійні частини лежать вище, а центральна в районі озер – найнижча. Загальний похил поверхні – зі сходу на захід, що загалом відповідає напряму схилу у бік Дніпра.
На території парку «Партизанська слава» функціонує три гідрологічні об’єкти – три озера (Велике, Блакитне і Рибальське) загальною площею 3,4 га (1,6, 0,8 та 0,7 га кожне). Площа прибережної території кожного озера становить відповідно 1,8, 1,7 та 1,1 га. Озера антропогенного походження (Дмитрук, Денисова, 2012) розміщені компактно. Два озера мають округлу конфігурацію, а третє (Велике) – витягнуту з північного заходу на південний схід. За своїм типом озера евтрофні, тобто неглибокі і багаті на органіку. Всі озера безстічні і не з’єднані між собою. Вода в озерах прісна, дно піщане. Навколо озер є широкі пляжні зони, де часто відпочивають відвідувачі парку. Розміщення озер в межах високої заплави Дніпра спричинює залежність коливання рівня води в них від коливання рівня води в руслі. До створення водосховищ максимальна амплітуда коливання води у Дніпрі становила 9 м, тепер же це лише 5 м (Вишневський, 2005). Втім, виник новий тип коливання рівня води – добовий. Він пов’язаний з накопиченням ГЕС води вночі та її спуском вдень. Таким чином, живлення озера відбувається за рахунок ґрунтових вод, а також атмосферних опадів.
