Об’єкт створено рішенням Київради №522/7178 від 11.04.2019 р. Заказник розташовується на південь від озера Тягле та вулиці Колекторної у Дарницькому районі м. Києва.
Назва «Осокорки» відповідає історичній назві цієї місцевості й походить від гаїв з тополі чорної, які зростали навколо заплавних озер у долині Дніпра.
Територія проектованого заказника розташована в межах Дарницького району м. Києва. Площа складає 148 га – це землі комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради. Конфігурація меж заказника зумовлена наявністю в Генеральному плані розвитку міста Києва до 2020 року паркової зони навколо озер Небреж та Тягле, а також на південь від них.
Територія проектованого заказника «Осокорківські луки» репрезентує заплавний тип ландшафтів і має давню історію формування та розвитку, пов’язану з утворенням долини Дніпра.
На фрагменті Військово-топографічної карти, надрукованої у 1915 році, зйомка для якої проходила у 1868-1869 роках, зображено природну заплаву р. Дніпро та болотний комплекс на лівобережжі, які існували на місці проектованого заказника до розбудови міста Києва.
Озера Небреж і Тягле – колишні старичні озера р. Дніпро, поглиблені та розширені внаслідок робіт з намиву території під час розбудови житлових масивів Позняки та Осокорки.
За фізико-географічним районуванням території України (Національний атлас України, 2007 р.), проектований заказник належить до Процівсько-Ліплявського району Північнопридніпровської терасової низовинної області Лівобережно-Дніпровського краю Лісостепової зони.
За геоморфологічним районуванням України територія належить до Лівобережно-Середньодніпровської алювіальної плоскої та слабо хвилястої, слабо розчленованої рівнини Придніпровської пластово-акумулятивної рівнини на палеогенових і неогенових відкладах Придніпровської області акумулятивних рівнин. Рельєф місцевості рівнинний. Четвертинні відклади алювіальні: піски, супіски, суглинки. Ґрунтовий покрив території представлений дерново-середньопідзолистими оглеєними та дерновими переважно оглеєними піщаними, глинисто-піщаними та супіщаними ґрунтами в комплексі зі слабогумусованими пісками.
На території проектованого заказника наявні такі типи заплавної рослинності: водна, прибережно-водна, лучна, болотна та фрагменти заплавних лісів (зокрема в урочищі Березівка, південніше озера Тягле).
Водна рослинність представлена угрупованнями ряски малої та трироздільної, жабурника звичайного, сальвінії плаваючої (вид занесений до Червоної книги України), латаття білого, глечиків жовтих (угруповання занесені до Зеленої книги України), різака алоєвидного, з занурених рослин звичайними є елодея канадська, кушир занурений. Прибережно-водна рослинність представлена угрупованнями за участі куги озерної, плакуна прутовидного, чистецю болотного, вовконогу європейського, чихавки звичайної, частухи подорожникової, стрілолисту, сусака зонтичного, а також рідкісною рослиною – їжачою головкою зринувшою, що охороняється рішенням Київради № 880/2290.
На вологих луках ростуть цибуля гранчаста та жовтець їдкий, зозулені слізки, нечисленний у Києві подорожник середній, занесені до Червоної книги України пальчатокорінник м’ясочервоний та півники сибірські, а також тирлич звичайний, що охороняється рішенням Київради № 219/940. На заболочених ділянках ростуть гірчак почечуйний, вербозілля звичайне та рідкісні лепеха й півники болотні, що охороняються рішенням Київради № 880/2290.
Значну площу проектованого заказника займають піщані угруповання, на яких звичайними видами є пижмо, холодок лікарський, гвоздика Борбаша, очитки звичайний та шестирядний.
Листяні ліси поширені фрагментарно вздовж проток та представлені деревостанами з тополі чорної або осокора, верби білої, значною є участь осики та берези. Ці масиви листяного лісу надзвичайно багаті на гриби, зокрема такі цінні їстівні види, як підберезники та підосичники. Великого різноманіття досягають сапротрофні та дереворуйнівні гриби. На території проектованого парку також наявні значні за площею зарості верби гостролистої (шелюги) та чужорідного виду американського походження аморфи чагарникової.
На території проектованого заказника наявне значне різноманіття комах, що включає, зокрема, і такі види Червоної книги України як махаон, джміль яскравий, стрічкарка блакитна, вусач мускусний та інші. У численних протоках та озерах мешкають великі популяції рака річкового, який стрімко зникає з водойм м. Києва унаслідок їх прогресуючого забруднення. Великим є різноманіття водних м’якунів, серед яких низка видів жабурниць та скойок. Зустрічається тут рідкісна у Києві псевдоанодонта плоска. З більш дрібних м’якунів поширені численні види ставковиків, катушок, лужанок, а також кульки та річкові чашечки. З рідкісних безхребетних у водоймах трапляється п’явка медична, занесена до Червоної книги України.
На території проектованого парку виявлено 10 видів земноводних. З них найбільш чисельними є ропуха сіра, жаба гостроморда, жаба деревна, кумка червоночерева, а також тритони звичайний та гребінчастий; ці види перебувають під охороною у межах м. Києва. Усі види земноводних на території України перебувають під охороною Бернської конвенції. З плазунів на території заплавних лук мешкають вуж звичайний та ящірка прудка, які перебувають під охороною Бернської конвенції, а також черепаха болотна, яка до того ж занесена до Європейського червоного списку, а також до переліку видів, які підлягають охороні на території м. Києва.
Надзвичайно велике значення має територія проектованого заказника для птахів, який розташований уздовж Дніпровського екологічного коридору, де міграціям пернатих перешкоджає наявність великого міста. Перелітні птахи, головним чином коловодні (качки, гуси, кулики), на шляху своєї міграції використовують цю територію як місце відпочинку та годівлі. Відповідно до ратифікованої Україною Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин, Україна як сторона Конвенції зобов’язалася сприяти охороні перелітних видів та зберігати необхідні для цього місця. Крім пролітних видів у заплаві регулярно гніздяться або шукають поживу такі негоробині птахи, як лелека білий, чапля сіра, бугайчик, крижень, чирянка велика, канюк звичайний, деркач, курочка водяна, коловодник звичайний, одуд, рибалочка та багато інших. Значним є різноманіття горобцеподібних птахів: ластівки сільська та берегова, плиски жовта й біла, вивільга, шпак звичайний, кілька видів очеретянок та кропив’янок, вільшанка, синиця вусата, ремез, вівсянка очеретяна та багато інших. На озері Тягле існує колонія чорного та річкового крячків. Регулярно трапляються звичайний та жовтоногий мартини.
На території проектованого заказника за попередніми даними зустрічається 120 видів птахів. 15 з них перебувають під охороною міжнародних та державних актів про охорону природи – занесені до Червоних списків. Зокрема, деркач занесений до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП). Чернь морська, куріпка сіра, чайка занесені до Європейського червоного списку. До Червоної книги України занесено 8 видів птахів: гоголь, лелека чорний, крех середній, лунь польовий, змієїд, орлан-білохвіст, сапсан, кулик-сорока та сорокопуд сірий, бугайчик, деркач, крячок білокрилий та рибалочка занесені до Червоного списку м. Києва.
З ссавців на території заплавного урочища зустрічаються ондатра, норка американська, заєць сірий, їжак білочеревий, ласиця, кріт європейський та бобер європейський. Два види – заєць сірий та ласиця – перебувають під охороною Бернської конвенції.
Відповідно до Схеми формування екомережі м. Києва, яка була затверджена рішенням Київської міської ради (від 28 грудня 2006 р. № 546/603), територія проектованого заказника «Осокорківські луки» є ядром з лучно-чагарниковою рослинністю.
