Рішенням Київради від 17.02.94 р. № 14 парку надано статус регіонального ландшафтного парку місцевого значення.
Парк «Партизанська Слава» – регіональний ландшафтний парк, розташований на території Дарницького району міста Києва. Землекористувачем є КП УЗН Дарницького району. Загальна площа парку складає 111,97 га, з яких більше 100 га – зелені насадження, 3,4 га – водойми, 0,3 га – будівлі.
Згідно з біогеографічним районуванням України територія РЛП «Партизанська слава» розташована Низовинно-придніпровському районі Лівобережно-придніпровського округу Лівобережно-придніпровської Середньоросійської підпровінції Східно-Європейської провінції Лісостепової підзони Неморально-лісової зони (Удра, 1997). Територія парку знаходиться на межі Лівобережного Полісся та Лісостепу. На території парку представлено п’ять типів садово-паркового ландшафту: лісовий, парковий, лучний, садовий, регулярний. 90% насаджень належать до лісового і паркового типів (46 га і 45 га відповідно), лучний ландшафт представлений ділянкою поблизу озер (площею 6 га), незначні площі займають садовий (1,1 га) і регулярний (0,6 га) ландшафти. Значну частину парку (32% території) покриває рідколісся сосни звичайної (Pínus sylvéstris). Всього в парку росте 36 видів деревних рослин, зокрема горобина звичайна (Sórbus aucupária), дуб звичайний( Quércus róbur), клен цукровий (Acer saccharum), робінія звичайна (Robínia pseudoacácia), липа серцелиста (Tília cordáta), береза повисла (Bétula péndula) та інші.
Згідно геоботанічного районування України РЛП «Партизанська слава» розташований у північній частині Лівобережнодніпровського округу липово-дубових, грабово-дубових, соснових лісів, луків, галофітної та болотної рослинності Української лісостепової підпровінції Східноєвропейської лісостепової провінції дубових лісів остепнених луків та лучних степів (Національний атлас, 2008). Переважаючим типом рослинності в межах парку є лісова, яка представлена ділянками звичайнососнового та дубово-соснового лісу. На менш порушених ділянках парку у складі соснових насаджень відмічені типові лісові види (мітлиця тонка, щитник чоловічий, осока шорстка та ін.) та деякі бур’янові рослини (чистотіл великий, злинка канадська, гикавка сіра, кульбаба лікарська, пирій повзучий, стенактіс однорічний та ін.). Усього в парку зростає 39 видів деревних рослин. Серед них у кількісному відношенні переважає сосна звичайна, до якої домішується дуб звичайний. Збереглись близько 200 екземплярів сосни звичайної віком понад 100-120 років (діаметр стовбура 70-80 см, висота 20-22 м) та близько 50 екз. дуба звичайного (діаметр стовбура 80-85 см, висота 16-19 м). Звичайними видами дендрофлори парку є клени цукристий та госторлистий, робінія звичайна, горобина звичайна, береза повисла, дуб червоний, липа серцелиста, ясен звичайний, в’яз гладкий, верба вавилонська, тополі чорна та біла, гіркокаштан звичайний. Рідкісними дендроекзотами парку є різновікові різновиди ялини колючої (ф. срібляста), широкогілочнику східного (ф. куляста), туї західної (ф. колоновидна), а також вишня дрібнопильчаста або сакура та ін. Чагарники парку представлені 19 видами. Найчастіше у насадженнях парку трапляються аморфа кущова, бирючина звичайна, бузок звичайний, жимолость татарська, спірея Вангутта, скумпія звичайна, шипшина собача, які відмічені у складі живоплотів, поодиноких та групових насаджень. Рідкісними кущами парку є барбарис Тунберга, форзиція проміжна. У складі флори квітників парку відмічені різновиди айстр, бегоній, лілійнику, гости, фіалки, шавлії, чорнобривців, хризантем та ін. Біля 9 га в парку займають галявини з розвинутими трав’янистими угрупованнями переважно пирійно-куничникові або пажитникові. Лучні ділянки в межах парку зайняті пирійними, ситниковопажитниковими угрупованнями або осоковими ценозами. По берегам озер сформувались ценози прибережно-водної рослинності, де у якості домінантів відмічені очерет звичайний та рогози широколистий та вузьколистий. Асектаторами цих ценозів є представники родин частухові (частуха подорожникова), айстрові (череда трироздільна, лопух великий), осокові (осоки побережна та гостра) та ін. Водна рослинність в межах парку поширена фрагментарно та представлена вкоріненими угрупованнями водопериці колосистої та куширу темно-зеленого. Досить рідко в них відмічені представники родини ряскові (ряска мала та ін.), рдесникових (рдесник пронизанолистий) та деяких інших. Флора парку нараховує 368 видів судинних рослин. Широко поширеними тут є представники родин айстрові, злакові, осокові та ін.
Фауна Парку відрізняється значною різноманітністю та наявністю достатньо великої кількості видів, рідкісних для України та Європи. Тільки хребетних тварин у регіоні відмічено близько 200 видів. Фауна безхребетних також відрізняється значним видовим багатством, але потребує додаткових досліджень. Однією з головних причин такого видового багатства є розміщення території парку, яка, згідно зоогеографічного районування України, відноситься до Лівобережної підділянки Лісостепової провінції України (Щербак, 1988), але фактично розташована на стику з лісовою зоною (Центральне Полісся Поліської провінції). Завдяки такому розміщенню тут спрацьовує правило високого видового різноманіття фауни на стику природних зон. Найбільш чітко ця закономірність простежується при дослідженні населення птахів, що становить переважну більшість у складі фауни хребетних регіону – понад 70 видів. Загалом, можна відмітити, що навіть в умовах підвищеного рекреаційного навантаження на більшості території регіонального ландшафтного парку, ділянки, що розглядаються, мають достатньо високу ступінь видового різноманіття. Враховуючи, що численні представники тваринного світу мешкають в природних біотопах практично в межах великого промислового міста, можна стверджувати, що природні комплекси Парку є унікальними і потребують уваги та спеціальних заходів для захисту і збереження. Тваринний світ парку складається переважно з типових представників дендрофільного комплексу, що утворився в формаціях соснових та широколистяних лісових угруповань під дією рекреаційного навантаження різного ступеня. Хоча ссавців в цій частині парку налічується не білше 30 видів, до найбільш типових можна віднести лише дрібних представників, таких як кріт звичайний, бурозубка звичайна, полівки лісова та звичайна, миша велика та мала лісова, білка. Нечисленно зустрічаються їжак звичайний, кутора звичайна, лисиця, ласка, куниця кам’яна, польова та хатня миші, 2 види вовчків, мишівка лісова, заєць-русак. У зимовий період на територію парку лісу може заходити ще один представник Червоної Книги України – видра. З плазунів на ділянці знайдені ящірка прудка, вуж звичайний та черепаха болотна. Фауна земноводних більш багата і налічує 6 видів за рахунок широко розповсюджених, двох видів жаб, жабки земляної та нечисленних ропухи зеленої. Рибне населення ділянки не відрізняється різноманітністю і налічує всього 19 видів, які є характерними представниками стоячих вод – в’юн, щипавка звичайна, лин, верховодка, сріблястий карась, плітка, краснопірка, гірчак, лящ, плоскирка, щука, окунь, сом, судак, сонячний окунь, амурський чебачок, короп, товстолоб білий та строкатий. Останні випускаються у водойми рибалкамилюбителями. Світ комах в межах ділянки, на жаль, ще недостатньо вивчений.
У межах Парку мешкає та передбачається мешкання 33 видів Червоної книги України (в т.ч. 2 ендеміки); 7 видів відносяться до Європейського Червоного списку.
Територія парку «Партизанська слава» розміщена на лівому березі Дніпра в межах високої заплави. Рельєф території плоскорівнинний, з абсолютними висотами від 101 до 117 м. Амплітуда висот становить 6 м. При цьому поверхня парку загалом має увігнутий вигляд: периферійні частини лежать вище, а центральна в районі озер – найнижча. Загальний похил поверхні – зі сходу на захід, що загалом відповідає напряму схилу у бік Дніпра.
На території парку «Партизанська слава» функціонує три гідрологічні об’єкти – три озера (Велике, Блакитне і Рибальське) загальною площею 3,4 га (1,6, 0,8 та 0,7 га кожне). Площа прибережної території кожного озера становить відповідно 1,8, 1,7 та 1,1 га. За своїм типом озера евтрофні, тобто неглибокі і багаті на органіку. Всі озера безстічні і не з’єднані між собою. Вода в озерах прісна, дно піщане.
Історія
Парк культури та відпочинку «Партизанська Слава» був закладений у 1970 році, як регіонально-ландшафтний парк у Дарницькому районі міста Києва. Знаходиться між вулицями Тростянецькою і Славгородською. Парк був заснований у 1972 р. як парк культури і відпочинку на території міської зони зеленого господарства селища Червоний хутір з частини Микільського лісового масиву відповідно до плану розвитку мережі культурно-освітніх установ Виконавчим комітетом Київської міської Ради депутатів трудящих
(рішення за № 1155 від 17 липня 1972 року «Про організацію парку культури та відпочинку в Дарницькому районі м. Києва»).
Композиційним центром парку є меморіальна зона з Музеєм партизанської слави, Зеленим театром для традиційних зустрічей ветеранів Другої світової війни, де проводяться урочисті мітинги та святкові заходи. На території парку встановлено у 1978 році пам’ятний знак Бойовій співдружності польських і словацьких партизан.
Рекреація представлена у парку закладами, відповідною інфраструктурою та умовами для тимчасового відпочинку киян і гостей. До елементів рекреаційної інфраструктури парку Партизанської слави належать підсипані піском і розчищені пляжі, бесідки різної місткості для тимчасового відпочинку, оздоровчі стежини, спортивні та ігрові зони. Окрім зони урочисто-масових заходів, у парку є ще шість функціональних зон: видовищних та культурно-освітніх заходів, експозиційно-тематична, спортивна, відпочинку дітей, тихого відпочинку, господарська. Відвідувачам парку пропонується «Містечко атракціонів», яке розташоване у зоні природного соснового лісу. Є також літній кінотеатр, футбольний стадіон, тропа здоров’я, канатні дороги, декоративний басейн, добре впорядковані лісові озера. Велика соснова алея та велике прогулянкове кільце є основними парковими дорогами, де встановлено тематичні скульптурні композиції з дерева. В межах парку поширені такі види відпочинку як спортивнооздоровчий, освітній, розважальний і самодіяльний. Основними об’єктами туризму та рекреації у парку «Партизанська Слава» є: церква Іоанна Кронштадтського на перехресті Славгородської та Крондштатської вулиць зі святинею церкви – Казанською іконою Божої Матері; центральний вхід в парк. Поблизу входу до парку встановили світловий пішохідний фонтан. Він складається з п’яти арок заввишки 6-7,7 метрів, які у вечірній час підсвічуються різними кольорами. Між струменями води, що здіймаються знизу, можна пройтися. Фонтан внесли до Національного реєстру рекордів України як найвищий світловий пішохідний фонтан. https://darn.kyivcity.gov.ua/files/2015/12/24/proekt.pdf
19 жовтня 2019 року, на території парку «Партизанська слава», було висаджено 385 дубів та закладена Алея пам’яті киян-військовослужбовців та поліцейських, які загинули під час проведення АТО та ООС, захищаючи суверенітет України. Про це сповіщає встановлена інформаційна табличка. У парку «Партизанська слава» з’явився катальповий гай з 150 дерев катальпи.
