Вулиця Драгоманова

Вулиця в Дарницькому районі міста Києва, житловий масив Позняки. Пролягає від Здолбунівської вулиці до проспекту Петра Григоренка. Прилучаються вулиці Олени Пчілки, Анни Ахматової та Олександра Кошиця. Вулиця виникла в 1980-х роках під назвою Нова. Сучасна назва на честь українського публіциста, історика, філософа і громадського діяча Михайла Драгоманова — з 1989 року. Забудова з 1989 року. До 1957 року ім’ям Михайла Драгоманова називалася вулиця і провулок на Воскресенській слобідці (ліквідовані в зв’язку зі знесенням старої забудови).

Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 17 травня 1989 року № 440 «Про найменування нових вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3630, арк. 251, 252. Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.

Михайло Петрович Драгоманов (або Драгоманів; використовував псевдоніми Толмачев, Українець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М. Гордієнко, П. Петрик,Чудак, М. Т—ов та ін.; 6 (18) вересня 1841, м. Гадяч, Полтавщина —20 червня (2 липня) 1895, м. Софія) – український публіцист, історик, філософ, економіст, фольклорист, літературознавець, громадський діяч, представник відомого роду українських громадських і культурних діячів Драгоманових. Один із організаторів «Старої громади» у Києві. Доцент Київського університету (1864–1875). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876–1889). Професор Вищої школи у Софії (зараз — Софійський університет) (1889–1895). Визначний ідеолог українців-автономістів. Автор наукових і літературно-критичних праць: «Література російська, великоруська, українська і галицька», «Листи на Наддніпрянську Україну», «Святкування роковин Шевченка в „руському обществі“», «Війна з пам’яттю про Шевченка», «Т. Шевченко в чужій хаті його імені», «Шевченко, українофіли і соціалізм», «Историческая Польша и великорусская демократия», «Чудацькі думки про українську національну справу», «Листи на Наддніпрянську Україну»; «Автобіографічної замітки» та «Добавлення» до неї; мемуарів «Австро-руські спомини. 1867—1877»; «Исторические песни малорусского народа» (у співавторстві з В.Антоновичем), «Малорусские народныя предания и рассказы», «Нові українські пісні про громадські справи: 1764—1880», «Політичні пісні українського народу 18-19 ст.» та інших.

Відкриття виставки картин «Безмежність» митців художньої студії Марини Примук в бібліотеці ім. Миколи Руденка

У бібліотеці ім. Миколи Руденка відкрила свої двері літня виставка «Безмежність», яка стала справжнім святом творчості та натхнення. Разом із художницею Марина Примук свої роботи представили її талановиті вихованці – діти й дорослі. Кожна картина, створена їхніми руками, розповідає власну

Літературна година «Невтомний шукач казкових історій» в бібліотеці ім. Миколи Руденка 

В межах Проєкту «Маловідомі. Яскраві. Талановиті» в бібліотеці відбулась літературна година «Невтомний шукач казкових історій».  Від провідного редактора Тетяни Стасюк  присутні дізналися про життєвий та творчій шлях українського поета, драматурга, прозаїка та перекладача  Вадима Григоровича Бойко. На заході лунали вірші талановитого

Презентація поетичної збірки поетеси Жанни Шевченко-Титаренко «Так хочу»

Сьогодні в бібліотеці ім. Миколи Руденка відбулась презентація нової поетичної збірки молодої української поетеси Жанни Шевченко-Титаренко «Так хочу». Дарничанам панна Жанна відома як невтомна волонтерка, журналістка, громадська діячка та авторка книги спогадів «Епізоди Майдану», що відображують події її перебування у

Духовно-просвітницька година «Від протесту до світової релігії: як протестантизм змінив релігійний образ світу»

Про протестантизм – один із найпоширеніших напрямів у християнстві, що відокремився від католицтва в період Реформації у XVI столітті, йшлося в ході духовно-просвітницької години «Від протесту до світової релігії: як протестантизм змінив релігійний образ світу» в межах загальносистемного проєкту «Бібліотека

Надішліть нам повідомлення