Вулиця Родини Рудинських

Вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від проїзду без назви, що виводить доПереяславської вулиці, до вулиці Польової. Прилучається провулок Островського. Вулиця виникла в 1-й половині XX століття під назвою вулиця Миколи Островського, на честь радянського письменника Миколи Островського. Сучасна назва на честь Михайла Рудинського, археолога, який виявив і вивчав «Кам’яну Могилу» та Євгенії Рудинської, керівника «Музею діячів», дослідниці спадщини Миколи Лисенка та Івана Нечуя-Левицького — з 2016 року.

1.            Розпорядження Київського міського голови від 19 лютого 2016 року № 125/1 «Про перейменування бульвару, вулиць, площі та провулків у місті Києві» // Хрещатик. — № 65 (4835). — 2016. — 17 червня. — С. 2–3. Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.

2.            Обговорення щодо перейменування вулиці Островського Миколи у Дарницькому районі на вулицю Родини Рудинських // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2015. — 10 вересня — 10 листопада.

Михайло Якович Рудинський (02 (14) жовтня 1887, Охтирка, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія — 23 червня 1958, Київ,УРСР) –відомий український археолог, педагог та музейний діяч, доктор історичних наук. Знайшов  дві скіфські могили біля села Мачухи під Полтавою (урочище Таранів Яр), досліджував палеолітичні пам’ятки на території України  (у Подністров’ї, Пушкарі, у Мізині), а також неолітичні, раннього етапу Трипільської культури і скіфського часу. Понад 50 наукових праць, серед них: «Дюнні станції неолітичної доби з побережжя Ворскла»; «До питання про культури „мезолітичної доби“ на Вкраїні», («Антропологія», т. 1, 1928); «Матеріали до вивчення передісторії Поділля», «Антропологія», т. II (1929); «Пушкарівський палеолітичний постій і його місце в укр. палеоліті», «Археологія», т. 1 (1947); «Кам’яна Могила, (1961).

Євгенія (Ївга) Яківна Рудинська (12 лютого 1885, Охтирка – 1 липня 1977, Київ) – музейний працівник, керівник «Музею діячів», перекладачка, дослідниця спадщини Миколи Лисенка та Івана Нечуя-Левицького. Притягувалась у справі СВУ (Спілки визволення України). Прийняла до музею 2500 експонатів, залишила понад 40 тисяч. Видала «Листи Василя Горленка до Панаса Мирного», написала передмову до «Вибраних творів» Грицька Григоренка. Переклала «Завоювання Плассана» Еміля Золя.

Поетична година «Василь Стус…«Земле рідна! Тобі одній я волів би служить до скону» в бібліотеці ім. Ю. Смолича

До Всесвітнього дня поезії в бібліотеці відбулася поетична година «Василь Стус…«Земле рідна! Тобі одній я волів би служить до скону». Під час заходу присутні дізналися про трагічну долю українського поета-шістдесятника,  одного із найактивніших представників українського дисидентського руху,  який зазнав репресій

Інформаційна  година «Королеви смаколиків» в бібліотеці ім. Миколи Руденка

В межах проєкту «Невідомі. Яскраві. Талановиті» в бібліотеці відбулася інформаційна  година «Королеви смаколиків». Від провідного редактора Тетяни Стасюк присутні дізналися про життєві та творчі шляхи галицьких інтелігенток:  власниці першой української фабрики цукерок та помадок  «Фортуна нова» — Клементини Сичинської-Авдивкович-Глинської та

Літературна година «Крила творчості Володимира Самійленка» бібліотеки  №133

В межах бібліотечного проєкту «Звитяжці слова» до 160-річчя від дня народження самобутнього поета-лірика, сатирика, перекладача, фейлетоніста і драматурга, автора цікавих статей про культуру рідної мови – Володимира Івановича Самійленка відбулася літературна година «Крила творчості Володимира Самійленка». Ім’я Володимира Самійленка лише

Психологічний тренінг «Руйнівна сила образи»

Образа – це складне та дуже неприємне почуття, яке знайоме нам з дитинства. Найчастіше образа на людину зокрема або на життя взагалі пов’язана з нашими невиправданими очікуваннями. Образи дуже рідко забуваються, вони накопичуються, розростаються, отруюють наше життя та роблять нас

Надішліть нам повідомлення