Вулиця Родини Рудинських

Вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від проїзду без назви, що виводить доПереяславської вулиці, до вулиці Польової. Прилучається провулок Островського. Вулиця виникла в 1-й половині XX століття під назвою вулиця Миколи Островського, на честь радянського письменника Миколи Островського. Сучасна назва на честь Михайла Рудинського, археолога, який виявив і вивчав «Кам’яну Могилу» та Євгенії Рудинської, керівника «Музею діячів», дослідниці спадщини Миколи Лисенка та Івана Нечуя-Левицького — з 2016 року.

1.            Розпорядження Київського міського голови від 19 лютого 2016 року № 125/1 «Про перейменування бульвару, вулиць, площі та провулків у місті Києві» // Хрещатик. — № 65 (4835). — 2016. — 17 червня. — С. 2–3. Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.

2.            Обговорення щодо перейменування вулиці Островського Миколи у Дарницькому районі на вулицю Родини Рудинських // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2015. — 10 вересня — 10 листопада.

Михайло Якович Рудинський (02 (14) жовтня 1887, Охтирка, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія — 23 червня 1958, Київ,УРСР) –відомий український археолог, педагог та музейний діяч, доктор історичних наук. Знайшов  дві скіфські могили біля села Мачухи під Полтавою (урочище Таранів Яр), досліджував палеолітичні пам’ятки на території України  (у Подністров’ї, Пушкарі, у Мізині), а також неолітичні, раннього етапу Трипільської культури і скіфського часу. Понад 50 наукових праць, серед них: «Дюнні станції неолітичної доби з побережжя Ворскла»; «До питання про культури „мезолітичної доби“ на Вкраїні», («Антропологія», т. 1, 1928); «Матеріали до вивчення передісторії Поділля», «Антропологія», т. II (1929); «Пушкарівський палеолітичний постій і його місце в укр. палеоліті», «Археологія», т. 1 (1947); «Кам’яна Могила, (1961).

Євгенія (Ївга) Яківна Рудинська (12 лютого 1885, Охтирка – 1 липня 1977, Київ) – музейний працівник, керівник «Музею діячів», перекладачка, дослідниця спадщини Миколи Лисенка та Івана Нечуя-Левицького. Притягувалась у справі СВУ (Спілки визволення України). Прийняла до музею 2500 експонатів, залишила понад 40 тисяч. Видала «Листи Василя Горленка до Панаса Мирного», написала передмову до «Вибраних творів» Грицька Григоренка. Переклала «Завоювання Плассана» Еміля Золя.

Відкриття виставки картин «Безмежність» митців художньої студії Марини Примук в бібліотеці ім. Миколи Руденка

У бібліотеці ім. Миколи Руденка відкрила свої двері літня виставка «Безмежність», яка стала справжнім святом творчості та натхнення. Разом із художницею Марина Примук свої роботи представили її талановиті вихованці – діти й дорослі. Кожна картина, створена їхніми руками, розповідає власну

Літературна година «Невтомний шукач казкових історій» в бібліотеці ім. Миколи Руденка 

В межах Проєкту «Маловідомі. Яскраві. Талановиті» в бібліотеці відбулась літературна година «Невтомний шукач казкових історій».  Від провідного редактора Тетяни Стасюк  присутні дізналися про життєвий та творчій шлях українського поета, драматурга, прозаїка та перекладача  Вадима Григоровича Бойко. На заході лунали вірші талановитого

Презентація поетичної збірки поетеси Жанни Шевченко-Титаренко «Так хочу»

Сьогодні в бібліотеці ім. Миколи Руденка відбулась презентація нової поетичної збірки молодої української поетеси Жанни Шевченко-Титаренко «Так хочу». Дарничанам панна Жанна відома як невтомна волонтерка, журналістка, громадська діячка та авторка книги спогадів «Епізоди Майдану», що відображують події її перебування у

Духовно-просвітницька година «Від протесту до світової релігії: як протестантизм змінив релігійний образ світу»

Про протестантизм – один із найпоширеніших напрямів у християнстві, що відокремився від католицтва в період Реформації у XVI столітті, йшлося в ході духовно-просвітницької години «Від протесту до світової релігії: як протестантизм змінив релігійний образ світу» в межах загальносистемного проєкту «Бібліотека

Надішліть нам повідомлення