Вулиця Родини Рудинських

Вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від проїзду без назви, що виводить доПереяславської вулиці, до вулиці Польової. Прилучається провулок Островського. Вулиця виникла в 1-й половині XX століття під назвою вулиця Миколи Островського, на честь радянського письменника Миколи Островського. Сучасна назва на честь Михайла Рудинського, археолога, який виявив і вивчав «Кам’яну Могилу» та Євгенії Рудинської, керівника «Музею діячів», дослідниці спадщини Миколи Лисенка та Івана Нечуя-Левицького — з 2016 року.

1.            Розпорядження Київського міського голови від 19 лютого 2016 року № 125/1 «Про перейменування бульвару, вулиць, площі та провулків у місті Києві» // Хрещатик. — № 65 (4835). — 2016. — 17 червня. — С. 2–3. Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.

2.            Обговорення щодо перейменування вулиці Островського Миколи у Дарницькому районі на вулицю Родини Рудинських // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2015. — 10 вересня — 10 листопада.

Михайло Якович Рудинський (02 (14) жовтня 1887, Охтирка, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія — 23 червня 1958, Київ,УРСР) –відомий український археолог, педагог та музейний діяч, доктор історичних наук. Знайшов  дві скіфські могили біля села Мачухи під Полтавою (урочище Таранів Яр), досліджував палеолітичні пам’ятки на території України  (у Подністров’ї, Пушкарі, у Мізині), а також неолітичні, раннього етапу Трипільської культури і скіфського часу. Понад 50 наукових праць, серед них: «Дюнні станції неолітичної доби з побережжя Ворскла»; «До питання про культури „мезолітичної доби“ на Вкраїні», («Антропологія», т. 1, 1928); «Матеріали до вивчення передісторії Поділля», «Антропологія», т. II (1929); «Пушкарівський палеолітичний постій і його місце в укр. палеоліті», «Археологія», т. 1 (1947); «Кам’яна Могила, (1961).

Євгенія (Ївга) Яківна Рудинська (12 лютого 1885, Охтирка – 1 липня 1977, Київ) – музейний працівник, керівник «Музею діячів», перекладачка, дослідниця спадщини Миколи Лисенка та Івана Нечуя-Левицького. Притягувалась у справі СВУ (Спілки визволення України). Прийняла до музею 2500 експонатів, залишила понад 40 тисяч. Видала «Листи Василя Горленка до Панаса Мирного», написала передмову до «Вибраних творів» Грицька Григоренка. Переклала «Завоювання Плассана» Еміля Золя.

Творча зустріч з поетесою Тетяною Коноваленко в бібліотеці ім. Миколи Руденка

«Світ уцілів, бо сміятися вмів»  – це усім відомий афоризм, головний зміст якого полягає в тому, що гумор є рятівною силою людства. А гумор у часи війни – це не лише спосіб розслабитися, а й той психологічний механізм, що допомагає

Відкриття виставки графічних робіт «Коли зникають фарби» відомого художника Володимира Реброва в бібліотеці ім. Миколи Руденка

Сьогодні в Мистецькій галереї бібліотеки ім. Миколи Руденка відбулось відкриття виставки графічних робіт відомого художника Володимира Реброва. У творчому доробку митця – понад 600 графічних малюнків, присвячених темі війни, в яких автор використовує лише чорно-білі відтінки з додаванням жовтої й

День інформування населення «Серця, які билися всупереч темряві» в бібліотеці ім. Миколи Руденка

Сьогодні в бібліотеці ім. Миколи Руденка, до Дня пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, відбувся День інформування населення «Серця, які билися всупереч темряві», присвячений річниці трагедії в

Літературно-історичний екскурс «Лікар душі і тіла України» в бібліотеці ім. Миколи Руденка

В межах Проєкту «Маловідомі. Яскраві. Талановиті» в бібліотеці відбувся літературно-історичний екскурс «Лікар душі і тіла України». Від провідного редактора Тетяни Стасюк Присутні дізналися про  життєвий та творчій шлях  українського письменника, політичного діяча, лікаря, педагога, композитора, мовознавця, дипломата — Модеста Пилиповича

Надішліть нам повідомлення