Вулиця Олександра Мишуги

Вулиця в Дарницькому районі міста Києва, житловий масив Осокорки. Пролягає від вулиці Лариси Руденко до проспекту Петра Григоренка. Вулиця запроектована під назвою Нова, 1. Сучасна назва на честь українського оперного артиста Олександра Мишуги — з 1993 року.

Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 13 липня 1993 року № 96/737 «Про найменування нових вулиць на масиві Осокорки-Позняки Харківського району м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 140, арк. 41–44. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.

Олександр Пилипович Мишуга (Мишуґа) (псевдонім — Філіппі-Мишуґа; англ.Mishuga Oleksandr, пол. Myszuga Aleksander, рос. Мишуга Александр; 20 травня1853, c. Новий Витків — 9 березня 1922, Фрайбург) — український оперний співак (лірико-драматичний тенор) і педагог. Український викладач Київської музично-драматичної школи М. В. Лисенка. Меценат. Співав у Мілані, Турині, Варшаві, Кракові, Києві, Санкт-Петербурзі, Берліні, Лондоні, Відні, Парижі. Працював на педагогічній ниві у Львові, Варшаві, Мілані, Римі, Стокгольмі та Києві. За допомогою Мишуги вийшла у світ збірка Івана Франка «Зів’яле листя», перший том фундаментального дослідження «Українське мистецтво» музею Полтавського земства, який підготував цю працю, надавав матеріальну допомогу театру Миколи Садовського, українській газеті «Рада» (Київ), допомагав студентам і погорільцям, дитячим притулкам, різним товариствам і лікарням. На схилку літ усе своє майно і гроші Мишуга заповів Вищому музичному інститутові ім. М. Лисенка у Львові, де заснував кілька стипендій для малозабезпечених студентів. Найвідоіміші партії світового оперного репертуару (Андрій – «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського; Герман – «Пікова Дама» та Ленський – «Євгеній Онєгін» П.Чайковського; Отелло – «Отелло» Дж.Верді; Йонтек – «Галька» і Стефан – «Страшний двір» С.Монюшка; Ромео – «Ромео і Джульєта» Ш.-Ф. Гуно; Фернанд – «Фаворитка» Г.Доніцетті та багато ін.).

Творча зустріч з поетесою Тетяною Коноваленко в бібліотеці ім. Миколи Руденка

«Світ уцілів, бо сміятися вмів»  – це усім відомий афоризм, головний зміст якого полягає в тому, що гумор є рятівною силою людства. А гумор у часи війни – це не лише спосіб розслабитися, а й той психологічний механізм, що допомагає

Відкриття виставки графічних робіт «Коли зникають фарби» відомого художника Володимира Реброва в бібліотеці ім. Миколи Руденка

Сьогодні в Мистецькій галереї бібліотеки ім. Миколи Руденка відбулось відкриття виставки графічних робіт відомого художника Володимира Реброва. У творчому доробку митця – понад 600 графічних малюнків, присвячених темі війни, в яких автор використовує лише чорно-білі відтінки з додаванням жовтої й

День інформування населення «Серця, які билися всупереч темряві» в бібліотеці ім. Миколи Руденка

Сьогодні в бібліотеці ім. Миколи Руденка, до Дня пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, відбувся День інформування населення «Серця, які билися всупереч темряві», присвячений річниці трагедії в

Літературно-історичний екскурс «Лікар душі і тіла України» в бібліотеці ім. Миколи Руденка

В межах Проєкту «Маловідомі. Яскраві. Талановиті» в бібліотеці відбувся літературно-історичний екскурс «Лікар душі і тіла України». Від провідного редактора Тетяни Стасюк Присутні дізналися про  життєвий та творчій шлях  українського письменника, політичного діяча, лікаря, педагога, композитора, мовознавця, дипломата — Модеста Пилиповича

Надішліть нам повідомлення