Вулиця в Дарницькому районі міста Києва, житловий масив Осокорки. Пролягає від вулиці Лариси Руденко до проспекту Петра Григоренка. Вулиця запроектована під назвою Нова, 1. Сучасна назва на честь українського оперного артиста Олександра Мишуги — з 1993 року.
Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 13 липня 1993 року № 96/737 «Про найменування нових вулиць на масиві Осокорки-Позняки Харківського району м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 140, арк. 41–44. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.
Олександр Пилипович Мишуга (Мишуґа) (псевдонім — Філіппі-Мишуґа; англ.Mishuga Oleksandr, пол. Myszuga Aleksander, рос. Мишуга Александр; 20 травня1853, c. Новий Витків — 9 березня 1922, Фрайбург) — український оперний співак (лірико-драматичний тенор) і педагог. Український викладач Київської музично-драматичної школи М. В. Лисенка. Меценат. Співав у Мілані, Турині, Варшаві, Кракові, Києві, Санкт-Петербурзі, Берліні, Лондоні, Відні, Парижі. Працював на педагогічній ниві у Львові, Варшаві, Мілані, Римі, Стокгольмі та Києві. За допомогою Мишуги вийшла у світ збірка Івана Франка «Зів’яле листя», перший том фундаментального дослідження «Українське мистецтво» музею Полтавського земства, який підготував цю працю, надавав матеріальну допомогу театру Миколи Садовського, українській газеті «Рада» (Київ), допомагав студентам і погорільцям, дитячим притулкам, різним товариствам і лікарням. На схилку літ усе своє майно і гроші Мишуга заповів Вищому музичному інститутові ім. М. Лисенка у Львові, де заснував кілька стипендій для малозабезпечених студентів. Найвідоіміші партії світового оперного репертуару (Андрій – «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського; Герман – «Пікова Дама» та Ленський – «Євгеній Онєгін» П.Чайковського; Отелло – «Отелло» Дж.Верді; Йонтек – «Галька» і Стефан – «Страшний двір» С.Монюшка; Ромео – «Ромео і Джульєта» Ш.-Ф. Гуно; Фернанд – «Фаворитка» Г.Доніцетті та багато ін.).
