Адреса: вул. Вакуленчука, 50-А
При СШ №113
Телефони: 564-25-84
Керівник музею: Коломицька Тетяна Володимирівна
Години відвідування: за домовленістю.
Такими словами зустрічає відвідувачів музей «Родини», який існує з 2007 року. Ініціатором створення музею являється Коломицька Т.В., вчитель християнської етики. Сприяли відкриттю та розвитку музею також директор школи Щенявська Н.Б. та завуч по виховній роботі Кузьмич Т.Ю. Маючи добре серце та володіючи невичерпною енергією і спадщиною, яку залишили їй її батьки, Тетяні Володимирівні захотілося поділитися цим з іншими. Створити осередок родинного тепла, де буде зібрана історія, звичаї, колорит української родини. Підхопивши ідею Коломицької Т.В., вчителі школи також поповнили експозицію своїми родинними реліквіями, і тому цей музей по праву можна назвати музеєм шкільної родини.
Експозиція музею розташована в окремій кімнаті. Кожен предмет у цьому місці дихає яскравим і насиченим історичним минулим. Колекція музею налічує понад 300 експонатів. Це предмети народного вжитку: колиска, вербове корито, в якому купали малих дітей, пікальна діжа, солом’яник для зерна, з якого засівали поле, старий стіл 1930року, ліжко 1905року (стандарт ліжка 75 см), ступа; одяг середини та кінця ХІХ століття та сучасності; можна почути цікаву розповідь про рушники та їх різновид, побачити друковані видання середини ХІХст. – початку ХХст.
В експозиції музею представлені зразки різних видів народного мистецтва: килими, вишивка, кераміка, дерев’яні експонати з розписом, народний живопис, ткацтво.
Екскурсія проходить комбіновано з піснями, танцями, міні-виставами. В музеї проводяться уроки християнської етики, родинні свята, вечорниці.
Керівник музею велика ентузіастка, що дає їй наснаги разом з дітьми та вчителями робити шкільне життя яскравішим та незабутнім, а ще займатися благодійністю.
Співпрацюють з Дарницькою радою ветеранів війни, з реабілітаційним центром дітей хворих на ДЦП, з лікарнею Червоного Хутору, з Вузловою лікарнею №1 станції Дарниця, з Центром сім’ї та молоді Дарницького району. Їдуть до них із своєю програмою та запрошують до себе.
