Ландшафтний заказник місцевого значення «Червонохуторські озера»оголошено рішенням Київради № 15/8185 від 6 лютого 2020 р. І являє собою територію озер Велике, Блакитне і Рибальське та їхню прибережну захисну смугу у Парку Партизанської слави у Дарницькому районі, загальною площею близько 12 га (https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Nature/kyiv-pzf-projects/kyiv-novostvoreni-pzf/chervonohutirski-ozera.html)
Територія парку «Партизанська слава» розміщена на лівому березі Дніпра в межах високої заплави. Рельєф території плоскорівнинний, з абсолютними висотами від 101 до 117 м. Амплітуда висот становить 6 м. При цьому поверхня парку загалом має увігнутий вигляд: периферійні частини лежать вище, а центральна в районі озер – найнижча. Загальний похил поверхні – зі сходу на захід, що загалом відповідає напряму схилу у бік Дніпра.
На території парку «Партизанська слава» функціонує три гідрологічні об’єкти – три озера (Велике, Блакитне і Рибальське) загальною площею 3,4 га (1,6, 0,8 та 0,7 га кожне). Площа прибережної території кожного озера становить відповідно 1,8, 1,7 та 1,1 га. Озера антропогенного походження (Дмитрук, Денисова, 2012) розміщені компактно. Два озера мають округлу конфігурацію, а третє (Велике) – витягнуту з північного заходу на південний схід. За своїм типом озера евтрофні, тобто неглибокі і багаті на органіку. Всі озера безстічні і не з’єднані між собою. Вода в озерах прісна, дно піщане. Навколо озер є широкі пляжні зони, де часто відпочивають відвідувачі парку. Розміщення озер в межах високої заплави Дніпра спричинює залежність коливання рівня води в них від коливання рівня води в руслі. До створення водосховищ максимальна амплітуда коливання води у Дніпрі становила 9 м, тепер же це лише 5 м (Вишневський, 2005). Втім, виник новий тип коливання рівня води – добовий. Він пов’язаний з накопиченням ГЕС води вночі та її спуском вдень. Таким чином, живлення озера відбувається за рахунок ґрунтових вод, а також атмосферних опадів.
Рибне господарство в межах водойм парку здійснюється хаотичне та не має на меті суттєво збільшити рибну продуктивність. Періодичне зариблення водойм за ініціативи місцевих жителів здійснюється без належних обґрунтувань та без дотримання визначених законодавством норм та правил. Основними видами, які зариблюють у водойми, є короп, карась, товстолоб. Періодично є факти вселення щуки, судака, окуня та ряду інших видів. Слід зазначити, що дані заходи суттєво не збільшують запаси рибної продукції водойм. Використання рибних ресурсів в акваторіях парку здійснюється в рамках аматорського рибальства. Відмічаються періодичні факти браконьєрства за допомогою зябрових сіток. Для покращення продуктивності водойм в рамках даного проекту передбачені комплексні заходи, що будуть сприяти розвитку рибного господарства.
