Вулиця Бориса Антоненка-Давидовича

Вулиця в Дарницькому районі міста Києва, місцевість Рембаза. Пролягає від вулиці Миколи Хвильового до Бориспільської вулиці. Прилучається Поліська вулиця. Вулиця виникла 2012 року під проектною назвою Проектна. Сучасна назва — з 2012 року, на честь українського письменника Бориса Антоненка-Давидовича.

Рішення Київської міської ради від 1 листопада 2012 року № 229/8513 «Про найменування вулиць у Дарницькому районі м. Києва» // Хрещатик. — 2012. — № 176 (4196). — 11 грудня. — С. 5. Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.

Борис Антоненко-Давидович (справжнє прізвище: Давидов; 5 серпня 1899, Засулля (тоді Полтавщина, тепер Сумщина) — 8 травня 1984, Київ) — український письменник, відомий борець за культуру української мови, літературний перекладач; член літературної організації Ланка-МАРС; дослідник проблем розвитку й культури української мови. Жертва сталінського терору, за сфабрикованою справою засуджений до страти. Вищу міру покарання замінили на 10 років ГУЛАГу. Вини не визнав.  Писати ще в гімназійні роки. Перші публікації — 1923 року (оповідання «Останні два» і драма «Лицарі абсурду»). Його творчий шлях поділяють на два періоди: перший — від 1923 до 1933 року, другий — від 1957 до 1984 року. Перший період становить 14 книжок, окремі нариси, рецензії, замітки. Найважливіші твори: «Запорошені силуети» (1925), «Тук-тук» (1926), «Синя волошка» (1927), «Смерть» (1928), «Справжній чоловік» (1929), «Печатка» (1930), «Землею українською» (1930). Лишились незавершеними романи «Січ-мати» і «Борг», доля останнього невідома. Другий період — видає збірки репортажів «Збруч» (1959) та «В сім’ї вольній, новій» (1960). 1961 року в журнальному варіанті з’являється роман «За ширмою». Окрім цих творів, до другого періоду творчості належать «Золотий кораблик», «Образа», «Так воно показує», «Слово матері», «Вибрані твори» (1967) з передмовою критика Леоніда Бойка, збірки статей «Про що і як» (1962), «В літературі й коло літератури» (1964), літературно-критичні й теоретичні нариси «Здалека й зблизька» (1969), роздуми над культурою української мови «Як ми говоримо» (1970). Залишив спогади про С. Васильченка, Є. Плужника, Б. Тенету, М. Рильського, В. Сосюру, процес СВУ. В 1966 році вийшов друком перекладений Антоненком-Давидовичем українською мовою з російської роман Г. Ф. Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський».

Відкриття виставки картин «Безмежність» митців художньої студії Марини Примук в бібліотеці ім. Миколи Руденка

У бібліотеці ім. Миколи Руденка відкрила свої двері літня виставка «Безмежність», яка стала справжнім святом творчості та натхнення. Разом із художницею Марина Примук свої роботи представили її талановиті вихованці – діти й дорослі. Кожна картина, створена їхніми руками, розповідає власну

Літературна година «Невтомний шукач казкових історій» в бібліотеці ім. Миколи Руденка 

В межах Проєкту «Маловідомі. Яскраві. Талановиті» в бібліотеці відбулась літературна година «Невтомний шукач казкових історій».  Від провідного редактора Тетяни Стасюк  присутні дізналися про життєвий та творчій шлях українського поета, драматурга, прозаїка та перекладача  Вадима Григоровича Бойко. На заході лунали вірші талановитого

Презентація поетичної збірки поетеси Жанни Шевченко-Титаренко «Так хочу»

Сьогодні в бібліотеці ім. Миколи Руденка відбулась презентація нової поетичної збірки молодої української поетеси Жанни Шевченко-Титаренко «Так хочу». Дарничанам панна Жанна відома як невтомна волонтерка, журналістка, громадська діячка та авторка книги спогадів «Епізоди Майдану», що відображують події її перебування у

Духовно-просвітницька година «Від протесту до світової релігії: як протестантизм змінив релігійний образ світу»

Про протестантизм – один із найпоширеніших напрямів у християнстві, що відокремився від католицтва в період Реформації у XVI столітті, йшлося в ході духовно-просвітницької години «Від протесту до світової релігії: як протестантизм змінив релігійний образ світу» в межах загальносистемного проєкту «Бібліотека

Надішліть нам повідомлення