Вулиця Леоніли Заглади

Вулиця в Дарницькому районі міста Києва, місцевість Бортничі. Пролягає від Демидівської до Лісної вулиці. Вулиця виникла в середині XX століття під назвою вулиця Чапаєва, на честь радянського воєначальника, комдива Василя Чапаєва. Сучасна назва на честь, етнолога, української дослідниці народної культури Леоніли Заглади — з 2016 року.

1.            Розпорядження Київського міського голови від 19 лютого 2016 року № 125/1 «Про перейменування бульвару, вулиць, площі та провулків у місті Києві» // Хрещатик. — № 65 (4835). — 2016. — 17 червня. — С. 2–3. Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.

2.            Обговорення щодо перейменування вулиці Чапаєва у Дарницькому районі на вулицю Леоніли Заглади // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2015. — 10 вересня — 10 листопада.

Леоніла (Ніна) Борисівна Заглада (1896 — 1938, Київ) — етнолог, українська дослідниця народної культури. За час роботи вона зібрала фактичний матеріал з народної культури українців Чернігівщини, Київщини, Полтавщини, Волині. Зробила ряд стаціонарних досліджень у селах Жукин на Чернігівщині, Замисловичі на Волині, Пекарі, Старосілля на Київщині. Автор унікального ґрунтовно-рукописного монографічного дослідження матеріальної культури села Ново-Шепеличі Чорнобильського району у 1934 (фрагменти праці надруковані в журналі «Родовід», № 3, 1992 р.; № 4, 1993 р.), яке внаслідок дезактиваційних робіт після аварії на ЧАЕС припинило існувати. Тільки у 1992 році вперше були опубліковані окремі фраґменти матеріалів цієї експедиції, але основні матеріали ще чекають на видавця. Ніна Заглада автор багатьох етнографічних праць: «Побут селянської дитини» (Київ, 1929); «Ярмо» (Матеріал до етнології. Київ, 1929, ч. 2), «Коза» (Матеріали до етнології й антропології. Львів, 1929, т. 21—22, ч. 1), «Систематичні досліди над процесом змін в народному побуті» (Побут, 1928, № 1), «Відділ монографічного дослідження села: (село Старосілля)» Київ 1930 та програма до збирання етнографічного матеріалу: «Жнива», «До пізнання дитячого життя» тощо. Написала ряд тнографічних розвідок з проблем народного харчування, ремесла та промислів, народного мистецтва України.

Творча зустріч з поетесою Тетяною Коноваленко в бібліотеці ім. Миколи Руденка

«Світ уцілів, бо сміятися вмів»  – це усім відомий афоризм, головний зміст якого полягає в тому, що гумор є рятівною силою людства. А гумор у часи війни – це не лише спосіб розслабитися, а й той психологічний механізм, що допомагає

Відкриття виставки графічних робіт «Коли зникають фарби» відомого художника Володимира Реброва в бібліотеці ім. Миколи Руденка

Сьогодні в Мистецькій галереї бібліотеки ім. Миколи Руденка відбулось відкриття виставки графічних робіт відомого художника Володимира Реброва. У творчому доробку митця – понад 600 графічних малюнків, присвячених темі війни, в яких автор використовує лише чорно-білі відтінки з додаванням жовтої й

День інформування населення «Серця, які билися всупереч темряві» в бібліотеці ім. Миколи Руденка

Сьогодні в бібліотеці ім. Миколи Руденка, до Дня пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, відбувся День інформування населення «Серця, які билися всупереч темряві», присвячений річниці трагедії в

Літературно-історичний екскурс «Лікар душі і тіла України» в бібліотеці ім. Миколи Руденка

В межах Проєкту «Маловідомі. Яскраві. Талановиті» в бібліотеці відбувся літературно-історичний екскурс «Лікар душі і тіла України». Від провідного редактора Тетяни Стасюк Присутні дізналися про  життєвий та творчій шлях  українського письменника, політичного діяча, лікаря, педагога, композитора, мовознавця, дипломата — Модеста Пилиповича

Надішліть нам повідомлення