Скоропадський, П. П. Спогади : кінець 1917 — грудень 1918 / Павло Скоропадський ; [упоряд. І. Гирич ; комент. Г. Потульницького, В. Мараєва ; післям. Я. Пеленського, І. Гирича і Г. Папакіна]. – Київ : Наш формат, 2016. – 475 с.
Видання «Скоропадський. Спогади 1917-1918» підготувала група фахівців Інституту археографії Академії наук. Текст спогадів Гетьмана подано мовою оригіналу, з коментарями, ґрунтовною післямовою і анотованим покажчиком імен. Тематика мемуари, історія України, політика Про книгу Йшов четвертий рік світової війни. Втомлений подіями генерал-лейтенант російської імператорської армії Павло Петрович Скоропадський, нащадок старовинної старшинської фамілії, ще не знав, що стане гетьманом незалежної Української Держави. Епоха змін, яку самовбивчо наближали революціонери всіх мастей, перетворилася на апокаліпсис, війну всіх проти всіх, але Скоропадському стало духу взяти на себе невдячну ношу державного будівництва. Спроба закінчилася цілковитим і очікуваним провалом, але окремі починання гетьмана дотривали до наших днів: саме йому Україна завдячує, наприклад, Академією наук. Для кого книга Для якнайширшого кола читачів, усіх, кого цікавить історія України та постать Скоропадського зокрема. Чому ця книга У цих пронизливих спогадах постають буремні роки революції і громадянської війни та особиста драма Скоропадського, який за влучними словами Вячеслава Липинського, став українцем, тільки переставши бути гетьманом. Але, на жаль, було вже пізно: Україну охопив червоний морок з півночі. Коментарі до видання підготували Георгій Потульницький, Владлена Мараєва. Післямова — Ярослава Пеленського, Ігоря Гирича та Георгія Папакіна.
